Добро пожаловать, Гость!21 Ноя 2024, 22:21:03
Войдите или зарегистрируйтесь.
1 час 1 день 1 неделя 1 месяц Навсегда 

[I C E]

В моём верхнем посте пред "... главный триггер", должно быть написано " Аромат цветущей сирени и абрикос ", но почему то оно заменяется на многоточие.. Не знаю, Глюк какой то.. (((

[Kratomsun]

Не проіпи весну!

Немає кому дарувати бузок? Та ну накуй! 

Я сам себе букетики дарю, это уже третий

[I C E]

Ну вы и Нарцисс, молодой человек...
При наличии, любящей и терпящей все твои исполнения, жены - это противоречит всем законам семейной жизни..
Чтобы завтра же твоя супруга получила от тебя букет ! И не забудь сказать, как ты её любишь и ценишь!
 
                                              Расстроенный Жека (

[Kom]

Не сумуй, брате Євген! В тебе є любові ген. 

 "І хто з вас тривогою може продовжити собі життя хоча б на лікоть?   Тож, якщо ви не можете зробити навіть таку дрібницю, навіщо тривожитися про все інше?  Подивіться, як ростуть лілії: вони не трудяться і не прядуть, але, кажу вам, навіть Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них.
 Отже, якщо Бог так одягає рослинку в полі, яка сьогодні є, а завтра буде вкинена в піч, то тим більше він одягне вас, маловіри!"

Лк. 12:25-28 

[Kom]

Щось надумав зробити ножичка 
Дійсно без ножа ..якійсь Китай один.
Свої фінки та інші провтикав десь.
Деякі у циганських одвірках залишив, один на риболовлі...




А то ось роблю...
Рукоять з рога козулі. Пиляв і стоматологією смерділо ...запах як зуба свердлять. Фу

Плюс палена кістка 
Майже готовий.

[Эмма]

Всепрофесійний )))
https://forum.motilek.com.ua/index.php/topic,6922.msg981846.html#msg981846

[Kom]

Скажу як є, без медалей...куди не постав — там зроблю. Правда зараз не можу важку роботу виконувати...та і для деяких припустимих багато знань потрібно(типу інженерія# але...якщо голова варить, руки не з дупи, то у кожного так буде.
 Перефразую Євгена підпис: водій та пасажир влаштовані однаково, різниця всередині нас. 

[Kom]

Плюс палена кістка 
Майже готовий.

Допрацьовую ножичка. Додав латунні детальки на рукоять. Думав гарду зробити, але то вже холодна зброя буде...
Клинок вже сидить мертво. Залишилось його до путя довести і на головку щось додати...бо гола. 

[I C E]

Андрюха, спишь и рядом его держишь? Так на всякий случай, вдруг кто с тортиком придёт))

[Kom]

Чесно?  секунду...



Разом з олівцями та ручками, весь набір щоб писати...або пописати  ..у чохлі від якогось старого смартфону...поряд з ліжком.

[Hedge Witch]

Плюс палена кістка 
Майже готовий.

Допрацьовую ножичка. Додав латунні детальки на рукоять. Думав гарду зробити, але то вже холодна зброя буде...
Клинок вже сидить мертво. Залишилось його до путя довести і на головку щось додати...бо гола. 

Как я люблю ножи. Когда убегала из Ха  с собой было только ценное, документы, деньги, фарма, трава и нож
От ножа и травы пришлось избавиться. ( Теперь жалею, но побоялась через 4 страны везти, хотя доехала уже до Чехии)) Нож у меня был тоже самодельный, мой папа сделал.

[Kom]

Для всіх свідомих українців.

Для просмотра спойлеров необходима регистрация.

просто знайте ось про що:

Як так сталося, що народ «кріпаків» зайняв найбільшу та найродючішу територію в  Європі?.

До нас тільки зараз, як до жирафа, почало доходити, хто ми є.
Ні, підказки і натяки демонстративно були розкладені повсюдно, але ж ми такі скромні, такі толерантні, такі поступливі, такі меншовартісні і віктимні, що аж сліпі.

А чи ставили ми собі питання: «Як так сталося, що народ «кріпаків» зайняв найбільшу та найродючішу територію в Європі?» Україна розміром приблизно, як Британія, Румунія і Польша разом узяті.
Яким чином «сільська» мова, «малоросійськоє нарєчіє, которого нє сущєствуєт» має сукупно до мільйона слів???
Перші українські слова (мед і страва) були записані Пріском Панійським у таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України в 448 р. н.е.

Як в «маленькую культуру» вмістилися 200 000 народних пісень, велика національна кухня, орнаменти, обрядовість, архітектура, колосальний живопис, перші в Східній Європі академії і книгодрук, стародавні літописи і кобзарство, гумор, театр Корифеїв і «Березіль», музика Веделя і Березовського, Сковорода і Вернадський? Такої «маленької» культури вистачило б на десять народів.

Як вийшло, що предки «молодої держави, якій всього лише 30 років», брали столицю Візантії Константинополь ще в 907 році, знищили Хозарський каганат 968 році, спалили османський флот у 1615 році, палили передмістя Москви 1618 року?
І це лише верхівка верхівки айсбергу.

Мене особисто НЕ дивує фантастична сила українців, продемонстрована в останній рік. Українці були такими завжди. Нам про це кричать історія і пам’ять поколінь. Просто ця пам’ять до нас повертається надто повільно.
Ми, як гидке каченя, що виявилося лебедем і полетіло з курятника меншовартості.

І нам треба терміново навчитися ЛЮБИТИ і ПОВАЖАТИ себе, як це роблять нормальні незакомплексовані народи. Бо ми не кури, а лебеді, і батьки наші лебеді, і прапрадідіди були вільними та прекрасними!
Вони високо літали і в курниках не жили.
Це треба знати і пишатися!

У будь-якій незрозумілій ситуації пишайся Україною!
Це обгрунтовано.
Я перевіряв.

[Kom]

Зараз буде світлина... передісторію розповідати не буду, вона довга та нудна... але щось з нами це робить...



Грибосик без будь-якого втручання мого... Отакий іншопланетний смайл нам видала світова грибниця!

Для просмотра спойлеров необходима регистрация.

[Kom]

 Ось і пообідав, слава Богу! 12 добрячих козацьких вареників з картопляно-сирною начинкою разом зі сметаною та шкварками залетіли у мою безодню. Тепленько, комфортненько, спокійно та впевнено прийняв горизонтальне положення на своєму місці сили — зеленому дивані. Єдина деталь, що заважала та не давала сформувати картину домашнього зимового кайфу — це непідбита подушка. Бам-пух, бам-пух, миттєві впевнені рухи виправили ситуацію...лежу, думаю про щось, що поза розумом. Тим часом на дереві за вікном вітер та сніг розривали яблуневі коси, розтріпуючи їх у різні сторони.
 Тунь-тунь! — прилетіло на вайбер повідомлення: "Бро, йди до мене, бо́бєр, курва приліз до хати"! Зрозумівши шифр, я навіть не став писати чи набирати, натомість став думати що це я одягну, бо погода просто піздєц. Йти не близько, а в гаражі з транспорту тільки старенький лісапєд Україна, і то з пробитим колесом.
 Невдовзі я вже виходив з хати, та був схожий не то що на лижника чи якогось професійного альпініста підкорювача снігових вершин, ні, я був схожим на астронавта перед виходом у відкритий космос. Let's go!
 Вулиця мене зустріла всією міццю природи. У гілках та дротах електроліній гуділи вітри; косий, лапатий та мокрий сніг з гарматною швидкістю бомбардував мій одяг та моє лице, вірніше лобну ділянку та очі з частиною носу. Це все що я не закрив від атаки стихії. Ніндзя мчить мочить бобра. Пхну!
 І ось, за плечима 2 км, а перед носом двері автора СМС. Рукавиці майже мокрі, куртка стала трішки важчою ніж була, в принципі як і штани... а я, я налаштований упоротись і мені настільки байдуже яка на тій вулиці погода, що я вже і забув яка вона була
 Операція "бóбєр kurva" не зайняла багато мого часу, і я, тією ж дорогою-кашою повернувся додому у тепло. А в теплі і котики розкриваються на повну, як лотоси в променях ранкового сонця. Роздягнувшись та скинувши свої бронежилети, з задоволенням заварив собі чудового чаю. Ось чого мені не вистачало щоб догнатись 



Чорний, зелений, пару пелюсток каркаде, сухі шматочки полуниці та персика, пелюстки волошки, м'ята, лимон та крапаль яблука створили смачнючу та ароматну композицію, яка з перших ковтків зігріла не тільки тіло, а й душу.
 Далі бобер грів, та то вже зовсім інша історія. Ця була про чай просто.